5 правил взаємодії фігури і фону у фотографії

Мені дуже подобається, як організоване навчання. Імпонує структурованість подачі інформації. Так само структуровано і по поличках потім вся інформація знайшла місце в моїй голові. Інформації дуже багато і вона актуальна, корисна і прикладна у реальних завданнях. Раніше мені йшло від кількох годин і до всього світлового дня, щоб зробити хороший кадр. Коли достатньо отримала практики у побудові світла, у баченні композиції, мені вистачає 15 хвилин.

Я, як більшість початківців найбільше боялась моменту, коли треба пропонувати свої послуги за гроші. Для себе зрозуміла, що визначальний тут не досвід, не портфоліо, а лише впевненість в собі, навички правильної комунікації і ведення бізнесу з різними клієнтами. Саме цього я навчилась у Фотоакадемії. Тепер я сміливо заявляю про себе, як фуд-фотографа. Я знаю, кому і як себе презентувати, які роботи надсилати, щоб отримати проект. Простіше відношусь до факапів та відмов, при цьому знаю, як далі діяти і вирішити будь-яку проблему.

Фотоакадемія – це квиток у велике мистецтво фотографії. Це школа для тих, хто хоче стати не одним з багатьох, а одним з найкращих. Я мала досвід навчання в інших школах з цієї професії раніше, але тільки тут мене навчили розуміти і вміти застосовувати правильно свої знання (як старі, яких виявляється майже не було, так і нові).

У Фотоакадемії завжди допомагають у різних труднощах, завжди пояснюють якщо щось незрозуміло, з терпінням відносяться до твоїх помилок (навіть якщо вони повторюються з разу в раз). Тут завжди відчуваєш підтримку. Всі дуже дружні і я щаслива, що навчаюся саме в Фотоакадемії з такими крутими наставниками і неймовірними студентами! А найголовніше те, що я бачу свій незрівняний розвиток “до” та “після” (хоча ще навчаюся і закінчую лише 3й місяць). Я не помилилася!!! Дякую Саші і усім, хто створив цю академію!

В перші дні почувалась справжньою першокласницею – половини слів не розуміла і як камеру тримати, теж. Знімала на телефон. Щоразу відкривала для себе щось нове. Але, найбільше мій мозок підірвала інформація про числа Фібоначчі і роль цього принципу в композиції. Я почала сприймати фотографію не тільки з візуальної точки зору, але і розглядати психологічну складову. Багато дізналась про світло і потрібні налаштування.

Я прийшла у Фотоакадемію, не маючи нічого: ні камери, ні досвіду, ні впевненості, живучи з дитиною на кухні в чужій країні. Але вже на третьому тижні навчання провела свою першу платну зйомку. Навчання дало мені не просто знання, а відчуття, що я можу.

Сьогодні я живу у Валенсії, знімаю для ресторанів і локальних брендів, веду Instagram, маю портфоліо і впевнено будую свою кар’єру фуд-фотографки. Планую виходити на Мішлен. Фотоакадемія стала для мене містком від страху – до дії.