Фуд-зйомка глінтвейну

На початку навчання я була трохи шокована і думала, що точно так ніколи не зможу. А далі намагалася якось відтворити те, що побачила – кілька разів пробую і таки виходить. Це такий кайф — коли виходить.  Кажуть, дофамін вивільняється через таке, тому відчуття просто неймовірні. Приходить усвідомлення, що насправді все можливо. Варто просто вчитися у тих, хто вміє більше ніж ви і може вам зрозуміло пояснити.

Був період у навчанні, коли я не знаючи, знімала на зламану камеру. Але фотографії всеодно виходили дуже непогані. Це мені дало переконання, що знімає не апарат, а людина яка має потрібні навички.

Коли моїй дитині поставили діагноз РДУГ, моє життя кардинально змінилось – я почувалась виснаженою і відірваною від соціуму. Довго шукала курси з фотографії, але ніщо не відгукувалось, поки не натрапила на Фотоакадемію Сляднева. Було страшно починати – здавалося, що я вже нічого не зможу вивчити. Але я вступила. Було важко, багато чого не виходило з першого разу, але завдяки підтримці і стилю викладання Олександра я не зійшла з дистанції. Навпаки – почала бачити світ по-іншому, навчилась тримати камеру впевнено і отримала справжнє захоплення, яке тримає мене і надихає досі. Академія стала для мене точкою опори, за що я безмежно вдячна!

Я прийшла, щоб отримати творчу професію, яку зможу перетворити в прибутковий бізнес. Перше, що помітила за собою, що стала бачити красу навколо. Навчання прямо впливає на правильне мислення фотографа і це мені подобається. I прийшла з переконанням, що маючи дорогу камеру, я зможу швидко і гарно знімати. Я зрозуміла, що помилялась і з правильними навичками можна круто знімати навіть на телефон. Просто прозріла, коли дізналася, що найкрасивіші пафосні насичені фотографії насправді складенні за певними композиційними схемами. Уроки були дуже насиченими, але цікавими.