Спецефекти в фуд-фото: лабораторія алхіміка

В перші дні почувалась справжньою першокласницею – половини слів не розуміла і як камеру тримати, теж. Знімала на телефон. Щоразу відкривала для себе щось нове. Але, найбільше мій мозок підірвала інформація про числа Фібоначчі і роль цього принципу в композиції. Я почала сприймати фотографію не тільки з візуальної точки зору, але і розглядати психологічну складову. Багато дізналась про світло і потрібні налаштування.

Я прийшла у Фотоакадемію, не маючи нічого: ні камери, ні досвіду, ні впевненості, живучи з дитиною на кухні в чужій країні. Але вже на третьому тижні навчання провела свою першу платну зйомку. Навчання дало мені не просто знання, а відчуття, що я можу.

Сьогодні я живу у Валенсії, знімаю для ресторанів і локальних брендів, веду Instagram, маю портфоліо і впевнено будую свою кар’єру фуд-фотографки. Планую виходити на Мішлен. Фотоакадемія стала для мене містком від страху – до дії.

Двічі мама і дипломований юрист, я вирішила кардинально змінити своє життя колись. Мене завжди тягнуло у сферу фотографії. Тут я отримую справжнє задоволення, попри дохід від професії. Навчаючись тут, я почала думати і бачити ширше, аналізувати все, що мене оточує. Кожну локацію, інтерʼєр, модель я аналізую як портретний фотограф і одразу бачу де і який кадр вийде добре. Саме після цього навчання я стала сміливо називати себе портретним фотографом і заробляти в цій професії. 

Потрапивши до школи Олександра Сляднєва було дуже незвично, що на перевірці разом знаходяться учні різних місяців навчання. А зараз навіть не уявляю як би можна було б без них. Бо це своєрідне прагнення робити свої фото кращими. Домашніми завданнями наставник постійно мотивує на нові творчі задуми та їх втілення. З кожним завданням бачу, що фотографії в мене виходять набагато цікавішими. Те що дає Фотоакадемія – безцінно!