Бізнес: Створення та публікація книг на Amazon

На початку навчання я була трохи шокована і думала, що точно так ніколи не зможу. А далі намагалася якось відтворити те, що побачила – кілька разів пробую і таки виходить. Це такий кайф — коли виходить.  Кажуть, дофамін вивільняється через таке, тому відчуття просто неймовірні. Приходить усвідомлення, що насправді все можливо. Варто просто вчитися у тих, хто вміє більше ніж ви і може вам зрозуміло пояснити.

Був період у навчанні, коли я не знаючи, знімала на зламану камеру. Але фотографії всеодно виходили дуже непогані. Це мені дало переконання, що знімає не апарат, а людина яка має потрібні навички.

В перші дні почувалась справжньою першокласницею – половини слів не розуміла і як камеру тримати, теж. Знімала на телефон. Щоразу відкривала для себе щось нове. Але, найбільше мій мозок підірвала інформація про числа Фібоначчі і роль цього принципу в композиції. Я почала сприймати фотографію не тільки з візуальної точки зору, але і розглядати психологічну складову. Багато дізналась про світло і потрібні налаштування.

Я прийшла у Фотоакадемію, не маючи нічого: ні камери, ні досвіду, ні впевненості, живучи з дитиною на кухні в чужій країні. Але вже на третьому тижні навчання провела свою першу платну зйомку. Навчання дало мені не просто знання, а відчуття, що я можу.

Сьогодні я живу у Валенсії, знімаю для ресторанів і локальних брендів, веду Instagram, маю портфоліо і впевнено будую свою кар’єру фуд-фотографки. Планую виходити на Мішлен. Фотоакадемія стала для мене містком від страху – до дії.

Для мене навчання в Академії стало найкращим рішенням 2024 року. Дуже багато практики, і теорія лише по суті. Також, зручно, що можу дивитись уроки в зручний для себе час. Я іншої такої школи фотографії в України не знайшла. Врешті, результати за три місяці говорили самі за себе, а зараз і тим більше, коли за плечима співпраця з дубайським, французьким, італійським, німецьким, англійським, американським ринками. Обожнюю Фотоакадемію!