Хотілось бути в чомусь кращою
Мені завжди подобалось фотографувати. Мене наче тягнуло в цю сферу. Я відчувала справжнє задоволення, коли знімала. Тому, захотілось використати якісь свої здібності і перетворити це все в хороші фотографічні навички.
В певний момент з’явилося гостре бажання бути корисною і бути кращою в чомусь. Так прийшло усвідомлення, що пора іти вчитись новій професії.
Фотографії Ірини Пугач до навчання:
Мій стресовий початок
Фотоакадемія мені натрапила на очі в рекламі у соцмережах. Мені сподобались умови навчання, і я зареєструвалась в новий потік.
Коли почала вчитися, зрозуміла, що насправді, до цього не знала нічого про фотографію. В перші місяці було важко. Для мене було багато нової інформації. Я поступово намагалась зі всім розібратися. Просто брала і робила.
У мене був тоді старий фотоапарат, на якому я одразу і тренувалася все налаштовувати. З часом розібралася, як будувати композицію в кадрі. Дізналась як правильно готуватись до зйомки, щоб кадри виходили в результаті такими, як треба.
Фотографії Ірини Пугач після навчання:
Та ще важче було в психологічному плані на початку. Мені довелось боротися зі своїми страхами. Я розчаровувалась в собі і заново починала вірити в себе. І так по колу. Фотоакадемія і наставник щоразу витягували мене з цього кола. Мені допомогли відчувати себе впевнено і щоразу повертати віру в свої сили.
Мозок фотографа працює по-іншому
З часом все стало на свої місця і я помітила за собою зміни. Я почала бачити і думати ширше. Якось несвідомо все аналізувати: локації, інтерʼєри, одяг, інші роботи. Ніби стала бачити більше, ніж раніше.
Тепер я усвідомлюю, що мій мозок наче переналаштувався, разом з тим стареньким фотоапаратом. Усе, що відбувається в моєму житті і, взагалі, в середовищі, де я перебуваю в конкретний момент я аналізую, як фотограф. Я бачу картинку і придумую, чого тут не вистачає, яких кольорів додати, з якого ракурсу це буде виглядати ще краще. Те саме з людьми. Я знаю, як би я кожного зняла і який сенс би заклала в історію кадру.
Я відчула свою спеціальність
Мій наставник вплинув на мій вибір спеціальності. Мені нічого не нав’язували і ніхто за мене не вирішував. Наставництво працює так, що я сама відчула, який напрям фотографії для мене. Це портретна фотографія. Я бачу себе саме портретним фотографом.
Наставництво Олександра Сляднєва підсвітило, що мені багато чого під силу. Саме це навчання дозволило мені впевнено називати себе фотографом.
Коли ти працюєш з живими людьми – це завжди живі і нові емоції. Це часто непередбачувані ситуації і смішні історії. Від зливи під час зйомки до поліції в метро, бо комусь здалось, що ми надто близько до колії знімаємо.
Фотографії Ірини Пугач
після навчання:
Дивлюсь на речі реально і знаю, як далі діяти
Хоч я вже працюю у сфері фотографії певний час і маю непоганий досвід роботи, та все ж знаю свої слабкі сторони і що потрібно пропрацювати. Зараз хочу більше навчитись правильній подачі себе як фотографа і продажу своїх послуг.
Впевнено можу сказати, що Фотоакадемія навчила мене у всьому отримувати те, чого хочу. Як портретний фотограф, отримала багато досвіду та інсайтів у роботі з різними моделями. Йдеться про модель, як обʼєкт зйомки, а не як професію. Було по-всякому, але всеодно кайфово.
