fbpx
Всі курси Фотоакадемії за 27$ до кінця тижня

Історія успіху

Ярослава Татенко

З редактора новин у фотографи. І це все в чужій країні, без заробітку та знання мови. Це студентка, яка навчилась “танцювати на власних граблях”. Усі свої помилки вона перетворює в досвід і кадри, що виграють на фоні робіт місцевих досвідчених фотографів. 100 фунтів за годину зйомки і абсолютна впевненість – це лише початок її грандіозного шляху.

dizajn bez nazvaniya

Помилки, як інструмент росту

З приходом війни, Яра була змушена покинути стабільну спокійну роботу редактора новин. Опинившись в Англії, зрозуміла що освіта політолога та її досвід в редакції тут нікому не потрібні. Вирішила займатись справою, яка дозволить заробляти швидко. Вибір впав на зйомку контенту, бо знімати любила завжди. Та все ж, фотографічних навичок бракувало. Тому знайшла школу, де навчають зйомці не лише на фотоапарат, а й на мобільний. Цікаво те, що за короткий час жінка просто закохалась саме у професійну камеру.

 

Навчитись знімати контент за короткі терміни – ціль, яка давно вже не ціль

Фотографувати я любила постійно. Знімала на телефон. Але завжди це робила інтуїтивно. Я розуміла, що мені не вистачає базових теоретичних знань. Тому, почала пошуки своєї школи фотографії. В міру свого характеру, я хотіла всього навчитись швидко, щоб почати займатися фотографією вже.

Спершу, моєю метою було навчитись знімати для роботи у соцмережах. Контент-зйомка була популярною на той час, тому я схилялася до такого виду заробітку. Я тоді подумати не могла, що дійду до теперішнього свого рівня. 

Фотографії Ярослави Татенко до навчання:

Часто задивлялась на картинки в Pinterest, особливо фуд фото, і мріяла, що навчусь колись так знімати. Без скромності, можу сказати, що за загальних 7 місяців навчання фотографії, мої роботи зараз можуть конкурувати з тими картинками.

Моя точка відліку

Професію фотографа я твердо обрала, коли опинилась в чужій країні, де б не могла реалізуватись за основною освітою. А таке ремесло, як фотографія може дати непоганий заробіток. І я почала вже обирати, зі всіх можливих, свою школу фотографії. 

Якось я натрапила на Олександра Сляднєва в одному з проектів. Він мене зацікавив, як професіонал. Тоді я подумала, що хотіла б у такого вчитися. Я вирішила дізнатись, чи він не проводить навчання фотографів-новачків. Так і знайшла Фотоакадемію Олександра Сляднєва. Мені пощастило потрапити на безкоштовний Пробний тиждень, де я зрозуміла, що хочу вчитися у саме в такому форматі викладання і наставництва.

Фотографії Ярослави Татенко після навчання:

Я щиро вважаю систему навчання у Фотоакадемії геніальною! Після кожного ефіру, фідбеку і спілкування з наставником – нові інсайти. 

Пам’ятаю, як в перші тижні навчання дивувалась фотороботам студентів, які прийшли на 2-3 місяці раніше. Мені здавалось, що це все вже професійні фото. При цьому, більшість тих фотографій були зроблені на телефон. Я все думала, що на певному етапі цим учням дали якусь секретну методику або вони вже налаштували собі в камерах якусь фішку, тому й виходять такі фотографії. Чекала, коли ж я дізнаюсь цей секрет. А секрет був у підході навчання і концентрації на потрібному результаті.

Мої факапи – ні. Мій досвід – так.

Ось позаду вже 7 місяців мого навчання, мого шаленого росту, внутрішніх змін і зовсім інших, масштабніших, цілей. Я не можу сказати, що все у мене виходило одразу і супер-легко. Я робила багато помилок. Та відчувала сильну і моральну, і практичну підтримку наставника та ком’юніті, тому просто брала і робила. Я навчилась перетворювати свої факапи в досвід. А досвід – в мистецтво.

Повірити в себе, як точка відліку кар'єри.

Мені здається, що найстрімкіший ріст у фотографії припав на період, коли в мене відбувся внутрішній ріст. І це, знову ж таки, завдяки наставнику. Олександр ніколи не акцентував на тому, що має психологічну освіту. Але наші онлайн-зустрічі прямо вплинули на мою віру в себе і на мою самооцінку. Тепер я розумію, як глибоко він вміє копати і знає, що робити з кожним студентом задля його ж успіху. За це я дуже вдячна собі і своєму наставнику. 

Та що там говорити, якщо навіть брати гроші за свою роботу мене навчили саме у Фотоакадемії! З того моменту я беру гроші за зйомки. Хоча, до навчання думала, що зможу заробляти тільки після випуску. 

Фотографії Ярослави Татенко після навчання:

Вибір і процес спеціалізації

Наприкінці Початкового рівня нам пояснили важливість нішування у професії фотографа. Обрала я спеціалізацію фуд фото. Для мене – це красиво, прибутково і в задоволення. Це неймовірний релакс для мене. Той “фотографічний м’яз” так натренувався, що кожні кілька днів у мене виникає потреба познімати просто для себе, окрім замовлень моїх клієнтів.

Під час вивчення фуд фотографії, я дізналась про важливість композиції і створення об’єму на картинці. Ні, точніше не так! Для мене було відкриттям, що композицію можна створити за певними схемами. І цих схем безліч. 

А те, що з допомогою світла можна створити об’єм для об’єкта на фотографії, просто перевернуло моє уявлення про кращі фото людства. Бо насправді, об’ємні фото найкрасивіші. Що б на них не було зображено. Вони поза часом. Саме ці професійні інсайти якісно вплинули на мої роботи.

 Коли розібралась зі світлом, композиційними сітками та експозицією, я просто забула про мобільну зйомку. Тепер тільки фотокамера і тільки професійні фотографії. Я не зрадила свою ціль, я її змінила. Тоді я чітко побачила, ким можу стати і чого досягнути.

“Відро з крабами” навпаки

Велику роль для мене грає наше навчальне ком’юніті студентів. Там моя зона комфорту і зона росту одночасно. Це об’єднання дуже різних, дуже трудолюбивих, а тому талановитих дівчат і хлопців. Скільки разів вони допомагали взяти себе в руки, стимулювали продовжувати, активно хвалили і справедливо критикували! Ми всі навчені одним наставником правильно і критично мислити – мислити, як фотографи. Це нас об’єднує і дуже мотивує. Ми як “відро з крабами”, тільки навпаки. 

Я не знаю, як би відбувалось моє навчання без підтримки і наставництва. Не впевнена, що дійшла б до цієї точки без психологічної роботи над собою. Вона важлива, особливо зараз, коли ми всі такі вразливі через несправедливість в світі. Кожен проектує це на свою особистість і так позбавляє себе мотивації і будь-якої впевненості. Тому, вважаю, що в будь-якому навчанні сьогодні потрібна психологічна складова. Комусь просто потрібно почути “Я вірю в тебе”. А комусь треба глибше копнути, щоб побачити себе і свій потенціал. 

Мої лаконічні підсумки

  • Я чітко бачу, що роблю круто, особливо на фоні місцевих спеціалістів.
  • Я працюю фотографом за кордоном і сміливо беру за це гроші.
  • Планую вступити на заключний рівень Профі у Фотоакадемії, щоб розібратися в нюансах фото бізнесу та співпраці з великими клієнтами. 

Бажаю собі легкості і задоволення в дорозі до успіху. Бо те, що я дійду, тепер я знаю точно. 

Читайте інші
історії успіху

Вирішила покращити свої навички зйомки предметної та фуд-фотографії, щоб розвинути маленький онлайн-бізнес. В результаті, окрім нових навичок, покращила вигляд і прибутки власного магазину, отримала нову професію комерційного фотографа та ідею...
В навчанні так часто виходив зі своєї зони комфорту, що врешті сам створив унікальний проект для фотографів і любителів фотографії, де люди навчаються знімати щоразу в нових місцях планети і...
Перетворила свою материнську ніжність та любов до діток на ексклюзивну прибуткову спеціалізацію у фотографії. Завжди бачила цей світ по-особливому. А тепер навчилась бачити і знімати своїх малесеньких моделей, як гостей...